Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
25.06.2019
Практика ВС
Цивільним законодавством України визначено, що при здійсненні операцій з майном, особам, які перебувають у шлюбі, потрібно мати згоду чоловіка або дружини. Більш того, така згода повинна бути оформлена не тільки у письмовому вигляді та завірена нотаріально, а й окремим документом щодо кожного об'єкта.
Так, судова практика показує, що навіть якщо один з подружжя написав на другого довіреність, через деякий час вона не буде поширюватися на майно, придбане у майбутньому. Документ стосується тільки того, що було у пари на момент її складання. Таким чином, якщо дружина дала чоловікові довіреність, у якій прописано його право розпоряджатися всім їхнім спільним майном, а через рік він вирішив придбати новий об'єкт – для вчинення такого правочину знадобитися нова згода дружини.
Таку позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 11. 02.2019 р. по справі № 308/2205/16-ц. У постанові вказано, що згода подружжя на вчинення одним з них правочину має оформлятися у письмовому вигляді окремим документом з позначенням чітких та конкретних дій. Тому, якщо у довіреності дається згода на розпорядження всім спільним майном, мається на увазі тільки те майно, яке знаходиться у власності чоловіка та дружини на момент її складання, і документ не поширює свою дію на всі майбутнє об'єкти і операції з ними.
Таким чином, забезпечується захист прав й законних інтересів громадян. Особа дає згоду тільки на розпорядження тим майном, яке вже знаходиться у спільній сумісній власності подружжя. При придбанні нових об'єктів потрібно буде давати нову згоду. Ще один варіант – спочатку прописати у довіреності, що вона стосується не тільки вже існуючого майна, а й того, яке буде з'являтися у пари в подальшому.
_____________________________________________________________________________________________________
Матеріали по темі
Чи можна вивезти дитину за кордон без дозволу одного з батьків: практика ВС
Наявність заповіту – поважна причина в разі незначного пропуску строку прийняття спадщини