У справі №911/593/20 одна з компаній звернулася до столичного господарського суду з наміром ініціювати провадження у справі про банкрутство щодо підприємства, яке не змогло сплатити свою заборгованість. Суд першої інстанції такі вимоги позивача задовольнив, проте, апеляційний суд відповідне рішення повністю скасував. Останній посилався на те, що докази стосовно заборгованості відповідача значаться предметом розгляду та перевірки в іншій судовій справі.
Касаційна інстанція підтримала позицію апеляційного суду, мотивуючи це наступним. Оспорювання обставин, що являють собою основу для висунення вимог позивачем, без жодних сумнівів показують наявність в даному випадку спору про право.
Відсутність спору про право, коли мова йде про процес банкрутства юрособи, передбачає відсутність неоднозначності при вирішенні питань що стосуються учасників, суті (предмету) зобов`язання, підстав його виникнення, загальної суми та структури існуючого боргу, а також строку, протягом якого відповідне зобов`язання повинно бути виконаним тощо.
Касаційний суд зауважив, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі в тому випадку, коли вимоги сторони ясно дають зрозуміти про наявність спору про право, який відповідно до норм процесуального законодавства має вирішуватись у порядку позовного провадження.
Таким чином, в задоволенні касаційної скарги кредиторові в цій справі відмовлено, а рішення апеляційного суду залишено без змін.