21 жовтня 2019 року, у зв'язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), вітчизняна юриспруденція почала оперувати новим поняттям – «неплатоспроможність фізичної особи».
Застосування такої новації для України пов'язано, в першу чергу із подальшим переходом до ринкової парадигми соціально-економічного розвитку, а по-друге – з розвитком та ускладненням відносин між позичальниками та кредиторами.
Банкрутство фізособи
Нову процедуру банкрутства логічно порівнювати з вже сталим та сформованим в Україні конструктом, яким виступає банкрутство юридичних осіб.
Та слід звернути увагу на задекларовану законодавцем соціальну направленість такої процедури банкрутства, оскільки виключно сам боржник має право звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за своїм місцезнаходженням.
Тобто, головна мета законодавця відслідковується чітко – інститут визнання неплатоспроможним фізичної особи впроваджено для боржників, які самостійно, без примусу з-боку кредиторів повинні приймати виважене рішення про вхід у таку процедуру.
Однак, необхідно було передбачити й своєрідні «запобіжники» від недобросовісних боржників, для чого і було законодавчо закріплено підстави, за яких боржник може звернутись із такою заявою та ініціювати визнання себе банкрутом.
ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПОВНИМ ТЕКСТОМ СТАТТІ
Автор
Олександр Бондарчук,
заступник Голови "Національної асоціації арбітражних керуючих України", арбітражний керуючий, керуючий партнер ЮА "Абсолют", адвокат, к.е.н.