【A】 Податкова перевірка: як не потрапити до графіку перевірок 2019 -

11.04.2019

Статті

Після закінчення дії мораторію на перевірки контроль бізнесу відновився з новою силою. Практика показує, що саме органи ДФС активно сприяють формуванню державного бюджету саме за рахунок штрафів, що стягуються з суб'єктів господарювання за різні порушення податкового законодавства.

Види податкових перевірок

Стаття 75 Податкового кодексу України виділяє наступні види перевірок:

камеральні;
документальні (планові й позапланові, виїзні та не виїзні);
фактичні.

Підстави проведення тих чи інших перевірок також передбачені ПК України. При цьому, якщо про документальну перевірку суб'єкта господарювання попереджають заздалегідь (графік планових перевірок розміщений на офіційному сайті ДФС), то фактична –проводиться без попередження. На частоту проведення таких контрольних заходів впливає ступінь ризику платника податків.

Графік перевірок

Критерії віднесення до певної групи ризику можна знайти в Наказі Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524. Крім того, підвищують ймовірність включення в графік перевірок такі обставини:

рівень зростання податку на прибуток вдвічі менше, ніж рівень зростання доходів;
наявність відносин з контрагентами, які ліквідовані або знаходяться в розшуку через наявність у них ознак фіктивності, неподання податкової звітності, анулювання свідоцтва платника ПДВ та ін.;
наявність зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами офшорних зон;
задекларований негативний показник значення об'єкта оподаткування протягом 2-х звітних кварталів;
задекларований негативний показник значення об'єкта оподаткування за звітний рік;
наявність збитків від операційної діяльності у звіті про фінансові результати;
інші витрати перевищують 30% загальних витрат операційної діяльності;
по фінансовій звітності визначаються показники, які свідчать про доведення платника до банкрутства.

Судова практика оскарження результатів податкових перевірок

Судова практика у таких справах досить різноманітна. Так, нерідко судові інстанції стають на сторону суб'єктів господарювання. Наприклад, у справі № 810/2099/18 Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов заявника та визнав незаконним коригування вже затвердженого графіка перевірок шляхом внесення в нього нових платників податків. Таке рішення було мотивоване тим, що коригувати в поточному році вже сформований графік потрібно згідно з Порядком № 524, в якому не передбачена можливість включення нових платників податків. З цього випливає, що змінювати таким чином затверджений графік є протиправним діянням з боку органів фінансового контролю. Подібну позицію висловили і Миколаївський і Донецький адміністративний окружні суди у справі № 1440/2301/18 та № 0540/8468/18 відповідно, що, безсумнівно, свідчить про позитивні зміни в порівнянні з більш ранньої судовою практикою з даного питання.

Разом з тим, у своїй постанові від 24.12.2010 р. Верховний Суд України вказав, що, якщо особа вважає, що порядок або підстави призначення перевірки порушено, воно має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб до проведення подібних заходів. Якщо ж такий допуск все-таки мав місце, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути тільки суть виявлених правопорушень.

Про це свідчать і постанови Верховного суду від 18.12.2018 р. у справі № 826/3014/16 і від 13.03.2018 р. № 804/1113/16, в яких чітко сформульована позиція, що платник податків має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб для проведення податкової перевірки. При цьому позовні вимоги платників податків, спрямовані на оскарження дій або бездіяльності контролюючих органів, можуть бути задоволені тільки в тому випадку, якщо до моменту прийняття рішення по справі не було допуску посадових осіб до проведення оскаржуваної перевірки.

У той же час, практика ВС свідчить про те, що має право на існування й наступна правова позиція: наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений незалежно від того, чи відбулася така перевірка. Так, у своїй постанові від 21.03.2018 р. у справі № 812/602/17 колегія суддів визначила, що право на судовий захист, пов'язане з протиправністю самого рішення оскарженого рішення, існує, незважаючи на той факт, чи проводилися контрольні заходи та чи були допущені посадові особи до такого проведення.

Таким чином, допустивши проведення на своєму підприємстві перевірки, особи не позбавляються права оскаржити повідомлення-рішення через його невідповідність вимогам закону або компетенції контролюючого органу.

Крім того, постановою ВС від 02.03.2018 р. № 820/2762/17 встановлено, що в кожному конкретному випадку необхідно ретельно аналізувати підстави для проведення перевірки. У даній справі розглядалося питання подачі контролюючим органом запиту на отримання податкової інформації. Вищий судовий орган зазначив, що, якщо такий запит складено з порушенням вимог, передбачених податковим законодавством, платник податків звільняється давати відповідь на такий запит. Подібне рішення мотивовано тим, що зміст запиту нормативно визначено й розширеному тлумаченню не підлягає.

Склалася й велика практика Верховного суду у справах про визнання наказу на проведення податкової перевірки недійсним. Наприклад, в рамках справи 826/14478/17 від 11.09.2018 р. вища судова інстанція розглядала питання про належне оформлення наказу на проведення перевірки. Судді прийшли до висновку, що якщо наказ або виписка з нього не містять обов'язкових елементів, наприклад, періоду проведення перевірки, такий наказ буде визнаний нікчемним і підлягає скасуванню.

Так, у даній справі оскаржувалося належне оформлення копії наказу, а також наявність в ньому вичерпного переліку відомостей, викладених в п. 81.1 Податкового кодексу України. Таким є і період діяльності особи, під час якого буде проводитися перевірка. Однак в даному випадку ні в самому наказі, ні в виписці з нього подібної інформації не було. Це стало підставою, щоб визначити, що документ не відповідає вимогам податкового законодавства. При цьому ВС зазначив, що положення Інструкції з діловодства або будь-яких інших нормативів не можуть скасовувати вимоги Податкового кодексу. Зокрема, це стосується і змісту і форми наказу про проведення податкової перевірки (наявність в ньому підписи уповноваженої особи та печатки контролюючого органу).

Чи не взяв до уваги в даному випадку суд та доводи відповідача, що окремі дефекти наказу не можуть мати вирішального значення за умови допуску суб'єктом господарювання посадових осіб до проведення перевірки. Видання наказу – це спосіб реалізації управлінських функцій, а порушення його форми та змісту спростовує будь-які доводи про правомірність документа.

Таким чином, при виявленні певних порушень в діях представників контролюючих органів, є сенс вказати на даний факт в суді. В результаті, це призведе до скасування вимог посадових осіб.

_______________________________________________________________________________________________________