Як бізнесу в Україні вижити в умовах карантину

13.04.2020
Статті

У січні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про спалах нової коронавирусной хвороби в провінції Хубей, Китай. 11 березня 2020 року ВООЗ оголосила пандемію у зв'язку з поширенням у світі коронавируса COVID-19.
 

Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 211 від 11 березня 2020 року на всій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 року ввів карантин і заборонив проведення всіх масових заходів, в яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також заборонена робота суб'єктів господарювання, яка передбачає прийом відвідувачів.
 

25 березня 2020 року на позачерговому засіданні Кабінет Міністрів України прийняв рішення ввести режим надзвичайної ситуації в державі Україна і продовжити дію карантину на всій її території на 30 днів – до 24 квітня 2020 року.
 

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів, спрямовані на забезпечення додаткових гарантій у зв'язку з поширенням коронавирусной хвороби (COVID-19)», який передбачає комплекс заходів, спрямованих на спрощення та полегшення ведення господарської діяльності , що стосуються, як питань діяльності підприємств, так і питань соціальних гарантій працівників під час карантину.
 

Заходи підтримки бізнесу
 

В умовах тотального карантину український бізнес змушений пристосовуватися до нових реалій ведення господарської діяльності.
 

Як підтримуючих заходів Верховна Рада України, на час карантину, затвердила ряд пільг для українських компаній.
 

  • З 1 березня по 30 квітня звільнені від сплати ЄСВ всы ФОП й ті, хто веде незалежну професійну діяльність.
     
  • Тимчасово скасовуються штрафи й пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітності по ЄСВ.
     
  • Скасовується податок на комерційну нерухомість й землю.
     
  • З 1 березня по 31 травня бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства (ця норма не буде стосуватися порушень зі сплати ПДВ, акцизів та ренти).
     
  • Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 31 травня 2020 року.
     
  • На 3 місяці відстрочено обов'язкове введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для всіх категорій «спрощенців».
     
  • До 1 липня 2020 року продовжено термін подання річної декларації про майновий стан і доходи.
     
  • Не нараховується і не стягується плата за землю.
     
  • Звільняються від оподаткування об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
     

Прийнятий 17 березня 2020 Верховною Радою України так званий Закон «Про протидію коронавірусу», спрямований на боротьбу з коронавирусом COVID-19, в тому числі:

  • 100% передоплату за роботи, товари та послуги необхідні для попередження і лікування COVID-19;
     
  • проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для цієї мети, без застосування процедур, передбачених законом «Про державні закупівлі»;
     
  • звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів, призначених для запобігання COVID-19.
     

Карантинний форс-мажор
 

Багато компаній і підприємств України зіткнулися з неможливістю виконати свої зобов'язання перед контрагентами через введені обмежувальних заходів. Тому, одне з ключових та важливих положень цього Закону в інтересах бізнесу – визнання факту введення карантину форс-мажором.
 

Торгово-промислова палата України (ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати підтверджують факт форс-мажору шляхом видачі Сертифіката про форс-мажорі.
 

Підтвердження ТПП України факту форс-мажору звільняє компанію від громадянської та господарсько-правової відповідальності за невиконання умов договору.
 

Однак слід розуміти, що форс-мажор не звільняє від виконання самого зобов'язання, а лише дає відстрочку зобов'язань.
 

Якщо суперечка з контрагентом дійде до суду, сертифікат ТПП суд оцінить нарівні з іншими доказами.
 

Оформлення форс-мажору
 

Першочергові діями для отримання сертифіката: оформлення наказу про зупинення діяльності, інформування всіх партнерів про завершення роботи і неможливості виконувати свої зобов'язання в зв'язку з карантином.
 

Однак залишається важливе питання: «Чи можна не платити за договорами оренди з причини введення карантину?».
 

Відповідаємо – відсутність грошей не вважається форс-мажором. Неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення оплати.
 

Проте є способи врегулювати дане питання і бути звільненим від відповідальності без отримання сертифікату про форс-мажорі.
 


 

Договір про «особливі обставини»
 

Як правило, більшість пов'язаних з карантином проблем можна вирішити шляхом переговорів між сторонами з обов'язковим внесенням відповідних змін до існуючих Договору.
 

Таким чином автоматично усувається порушення термінів виконання договірних зобов'язань без застосування штрафних санкцій (в цьому випадку, Сертифікат про форс-мажорних обставин отримувати не потрібно).
 

Процесуальні терміни і спрощення процедури участі в судових засіданнях
 

Законом від 30 березня 2020 року Верховною Радою України внесено зміни до всіх процесуальних кодексів – Кримінальний процесуальний, Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний, Кодекс Адміністративного судочинства, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення
 

На період дії карантину продовжено абсолютно всі процесуальні терміни, в тому числі строки звернення до суду, подачі відкликання, залишення позову без розгляду, апеляційного та касаційного оскарження, терміни розгляду судом справи в тому числі в апеляційній і касаційній інстанції.
 

Також передбачена можливість сторонам брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, не перебуваючи в приміщенні суду з використанням власних технічних засобів з підтвердженням особи шляхом накладання електронного цифрового підпису.
 

Банківський карантин
 

12 березня 2020 року Нацбанк заявив, що на час карантину банківська система буде працювати в звичайному режимі. НБУ готовий забезпечувати підтримку ліквідності банківської системи і знезаражувати гривневі банкноти в сховище.
 

Також, Законом, прийнятою 30 березня 2020 року шляхом внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на період здійснення карантинних заходів заборонено підвищення процентної ставки за кредитним договором.
 

Нових валютних обмежень в зв'язку з введенням карантину НБУ вводити не планує.
 

При наявності коштів на рахунку зробити оплату контрагентам можна буде без проблем, принаймні по Україні (при цьому, банк може задати стандартні й звичні питання щодо платежу).
 

Здійснення ЗЕД-платежів з України дозволено. Однак багато що залежить від дій банківської системи країни-одержувача, точніше, правил роботи під час пандемії.
 

Якщо в певній країні робота банків зупинена через карантин, у Вас на руках будуть документи про перерахування коштів. Таким чином, Ви виконаєте свої зобов'язання, а Вашому контрагенту слід звернутися в обслуговуючий його банк.
 

ЗЕД-платежі в умовах карантину
 

На жаль, зараз для українських компаній виникає зворотна ситуація – контрагенти, не перераховують платежі з-за кордону, посилаючись на пандемію.
 

Відзначимо, порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (365 календарних днів) загрожує пенею в розмірі 0,3 відсотків суми неотриманих коштів за договором (вартості недопоставленого товару) в національній валюті (в разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) в національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
 

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неотриманих коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).
 

В такому випадку доведеться доводити наявність форс-мажорних обставин. Підтвердженням виникнення й закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (ч. 6 ст. 13 Закону про валюту).
 

Карантин для співробітників
 

Як показує практика, в умовах карантину бізнес змушений вживати заходів, щоб максимально зберегти працездатність компанії.
 

Важливо пам'ятати, що будь-які дії у взаєминах роботодавця та працівника повинні відбуватися в суворій відповідності з розпорядженнями контролюючих органів.
 

Закон про протидію коронавірусу надає працівникам можливість роботи з дому. Роботодавцям надано право змінювати режим роботи, в т.ч. встановити неповний робочий час. У таких випадках видається відповідний наказ по підприємству, з яким слід ознайомити всіх співробітників.
 

Хворим працівникам виплачуються лікарняні в звичайному порядку.
 

У разі припинення роботи підприємства КЗпП передбачає оформлення простою (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
 

Ухвалення рішення про просте не вимагає узгодження з профкомом або завчасного попередження працівників.

 

На період простою доцільно оформити відповідний акт, в якому зафіксувати обґрунтовані причини, які привели до зупинки роботи, початок і дату можливого відновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою і запобігання таких явищ надалі.
 

Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.
 

Мінус цієї процедури для роботодавця один – простій не з вини працівника треба оплачувати.
 

Порядок оплати часу простою передбачено ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу). Це мінімальний розмір виплати в разі простою.
 

При цьому Законом від 30 березня 2020 року шляхом внесення змін до норм Закону України «Про зайнятість населення» спрощені і адаптовані під нинішню ситуацію вимоги і умови отримання роботодавцями допомоги по частковому безробіттю, пов'язаної з вимушеним скороченням тривалості робочого дня та вимушеною зупинкою виробництва без припинення трудових відносин в тому числі на період введення обмежувальних заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
 

Також Законом про протидію коронавірусу передбачена можливість, за згодою працівника, надання йому відпустки.
 

Зараз карантин продовжено до 24 квітня 2020 року. Тому, якщо є працівники, які мають невикористані оплачувані відпустки, а потреби в їх роботі немає – можна надати відпустку.
 

У разі, якщо ситуація розтягнеться на кілька місяців, ст. 4 Закону «Про відпустки» дозволяє роботодавцям самостійно вводити додаткові оплачувані відпустки, яких в цьому законі немає.
 

Також можна запропонувати працівникам неоплачувані відпустки.
 

Законом про протидію коронавірусу внесено зміни до Закону «Про відпустки» та визначено, що термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за погодженням сторін, у зв'язку з введенням карантину, може перевищувати 15 календарних днів на рік. Однак для надання таких відпусток недостатньо наказу керівника, а потрібно ще й заяву від працівника.
 

Є ще одна категорія працівників, яких без проблем можна відпустити в неоплачувану відпустку на весь час карантину – це батьки, які будуть доглядати за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину.
 

Підводячи підсумок, відзначимо, що через ведення карантину бізнесу надані пільги та відстрочки по сплаті податків, формуються нові взаємини з працівниками та вводяться деякі обмеження в діяльності.
 

В умовах, що склалися бізнесу, щоб вижити, необхідно щодня відстежувати зміни в правовому полі. І, виходячи з цього, своєчасно адаптувати бізнес-процеси під ситуацію, мінімізувати ризики і правильно використовувати надані пільги в сфері діяльності своєї компанії.

 

Джерело https://delo.ua/opinions/kak-biznesu-v-ukraine-vyzhit-v-uslovijah-karanti-366929/


Автор

Ірина Земляна

Партнер ЮА «Абсолют», адвокат

 

Наші юристи та адвокати консультують за телефоном 067 732 38 82