Нормами Цивільного процесуального кодексу, а також Закону України «Про судовий збір» передбачаються випадки відстрочення або розстрочення сплати судового збору. У законодавстві сказано, що, приймаючи таке рішення, суд враховує матеріальне становище сторін.
Таким чином, не маючи доходів, учасник процесу має право посилатися на вищезгадані законодавчі акти, однак, все необхідно підтвердити документально. Так, в якості доказу в даному випадку послужить довідка органів фіскальної служби.
Крім того, Верховний Суд, виносячи постанову по справі № 761/12145/17 від 02 серпня 2019 року, зазначив, що така довідка в обов'язковому порядку повинна бути «свіжою». Крім цього, вона повинна охоплювати період в один рік, що передує даті подачі заяви. В іншому випадку подібна довідка не допоможе домогтися бажаного результату.
Вищезгаданою постановою була порушена й практика Європейського суду з прав людини. Вищою судовою інстанцією зазначено, що сплата судових витрат ні в якій мірі не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і в такій мірі, щоб завдавати шкоди самій суті даного права, і повинна переслідувати виключно законну мету.
Разом з тим, на практиці все залежить від суддів. Адже саме вони розглядають всі надані докази і приймають суб'єктивне рішення, чи застосовувати в тому чи іншому конкретному випадку заходи щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.