Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
18.06.2020
Практика ВС
У справі № 522/9562/16-ц позивач вимагала визнати договір дарування недійсним. Свої вимоги вона пояснювала тим, що хотіла укласти зі своїм сином договір довічного утримання, в результаті якого останньому мала перейти у власність її квартира. Але син наполіг, щоб замість цього був укладений договір дарування.
Жінка погодилась на тих умовах, що син доглядатиме за нею, а також вона та її чоловік матимуть право проживати в даній квартирі. Проте, після оформлення документів син припинив піклуватися про матір.
Через це жінка пішла до суду. Суд першої інстанції її позов задовольнив, а апеляційний суд таке рішення скасував. У своїй Постанові від 10.04.2019 року Верховний Суд став на бік позивачки, обґрунтувавши свою позицію наступним.
Волевиявлення сторін угоди має бути вільним і відображати їх внутрішній волі. Якщо при укладанні угоди мала місце помилка, обман, насильство, зловмисна домовленість чи тяжкі обставини, вона вважається оспорюваною.
На обґрунтування заявлених вимог необхідно надати докази, що така помилка насправді була, і що вона відіграє суттєву роль. Помилка через власне недбальство, незнання нормативів чи неправильне їх розуміння, не можна вважати підставою для визнання правочину недійсним.
Враховуючи викладене вище, судді дійшли висновку, що жінка, будучи особою поважного віку, мала проблеми зі здоров'ям та їй насправді потрібен був сторонній догляд. Як наслідок, підписуючи спірний договір, вона помилялася щодо юридичної природи правочину, прав та обов'язків, які виникнуть у сторін після його укладення. Через це договір дарування визнано недійним.