Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
27.11.2019
Практика ВС
У справі № 905/494/18 підприємство просило суд визнати право власності на нежитлове приміщення, посилаючись на втрату правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості у зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача (в даному випадку банку). Оригінали документів були передані банку для виконання умов договору іпотеки.
Коли юрособа звернулася до банку за своєю документацією, їй повідомили, що з певних причин діяльність філії припинена, і повернути матеріали не представляється можливим. Тому підтвердити право власності на об'єкт можна тільки за рішенням суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив, а ось апеляційна та касаційна інстанція таке рішення не підтримали. Серед аргументів останніх виступав той факт, що позивач не довів існування підстав для задоволення позову, адже сам відповідач не оспорює той факт, що подібне майно дійсно належить позивачеві. Крім того, позивач не довів, що це якось перешкоджає реалізації його прав.
Верховний Суд у своєму рішення від 13.05.2019 року зазначив, що позов в процесуальному сенсі являє собою звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету та підстав позову. Під предметом мають на увазі певні матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. А в якості підстав служать факти, що обгрунтовують ті самі вимоги. При цьому особа, яка звертається до суду, самостійно визначає, які його права або інтереси порушені.
Суд визначив, що в даному випадку предметом є вимога позивача до відповідача про визнання його права власності на об'єкт. Згідно з процесуальними нормами звертатися до суду для визнання права власності особа має право:
- якщо таке право оспорюється або не визнається іншими особами;
- в разі втрати документа, що посвідчує право власності.
В останньому варіанті особа звертається до суду у зв'язку з неможливістю реалізації своїх прав через таку втрату. У розглянутих обставинах позивачем не доведено жодна з перерахованих вище підстав для звернення до суду, а тому й задовольнити позов неможливо.