До адміністративного суду звернувся громадянин Канади з вимогою скасувати постанову про притягнення його до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, посилаючись, у тому числі, й на той факт, що він не володіє українською термінологією. Послуги перекладача громадянину надано не було.
Суд першої інстанції позов задовольнив, обґрунтовуючи таке рішення тим, що інспектор не роз'яснив належним чином громадянину його права. Апеляційний же суд встав на сторону представника Закону, так як під час зупинки порушника він розмовляв українською мовою і той розумів його й не просив перекладача.
Разом з тим, представник позивача пояснив, що останній володіє українською мовою виключно на побутовому рівні, але юридичної термінології не розуміє.
В ході судового розгляду суд встановив, що громадянин Канади проживає на території України вже тривалий час, водійське посвідчення українського зразка він отримав вже більше 10-ти років тому, а значить, його знань української мови було досить для того, щоб здати іспит, зокрема, Правил дорожнього руху.
Так, своєю постановою від 04.10.2019 у справі № 465/2443/16-а Верховний Суд вказав, що незнання або нерозуміння юридичної термінології не є достатньою підставою для призначення перекладача. До того ж, за змістом оскаржуваної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ніяких зауважень, в тому числі й щодо нерозуміння написаного, не було.
З огляду на той факт, що громадянин Канади спілкувався з інспектором українською мовою, водійське посвідчення отримав в Україні згідно з законодавчими нормами України, а також беручи до уваги, що позивач не надав доказів вимоги скористатися послугами перекладача, касаційний суд потримав позицію апеляційної інстанції.