Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
02.06.2020
Практика ВС
У справі № 676/2027/17 подружжя разом придбало житло. Проте, коли вони розлучалися і постало питання щодо розподілу спільно нажитої власності, виявилося, що замість договору купівлі-продажу укладений договір дарування. Чоловік ініціював судовий розгляд, вимагаючи визнати відповідний договір дарування правочином купівлі-продажу, мотивуючи це тим, що порушено його законне право на частку спільного майна подружжя.
Всі судові інстанції, зокрема й Верховний Суд своєю Постановою від 08.08.2019 року, позов задовольнили. Таке рішення було пояснено наступним.
Враховуючи положення цивільного законодавства, правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого договору, який насправді був вчинений, вважається удаваним.
На підтвердження цього позивачем в суді була надана розписка, в якій зазначалося, що за нерухомість були передані певні кошти. Водночас, договір дарування є безоплатним правочином, згідно з яким одна сторона (дарувальник) передає чи повинна надалі передати іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.
Угода, в якій є зобов’язання обдарованого здійснити на користь дарувальника будь-яку дію майнового чи немайнового характеру, не вважається договором дарування.
Враховуючи вищевикладене, є всі докази, на підставі яких можна вважати, що насправді був укладений договір купівлі-продажу, а не дарування, а останній слід визнати удаваним.