Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
05.09.2019
Практика ВС
У своїй постанові від 30.05.2019 року по справі № 639/793/17 Верховний Суд розглянув питання, що стосується ухилення особи від слідства. У цій справі громадянин, засуджений за ухилення від сплати аліментів та виховання дочки, оскаржував рішення апеляційного суду, посилаючись на незаконність його прийняття, мотивуючи це тим, що на момент розгляду даної справи в апеляційній інстанції вже пройшли строки позовної давності.
Вищий судовий орган зазначив, що за вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке законодавством передбачається покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею цього злочину і вступу в силу рішення суду минуло 3 роки.
При цьому строки давності припиняються, якщо особа ухилялася від досудового слідства або суду. ВС встановив, що призупинення термінів давності пов'язано не з постановами про призупинення слідства, а з навмисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
Своєю постановою від 10.03.2015 року №5-1кс15 Верховний Суд України визначив, що під ухиленням від слідства варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи організовувати заходи, спрямовані на розшук й затримання правопорушника.
Давність персоніфікована, тому слід говорити про ухилення особи від слідства тільки тоді, коли слідство ведеться стосовно конкретної людини. Призупинення можливо виключно в тих обставинах, коли певна особа поінформована про те, що проти неї ведеться слідство.
Визначаючи, які дії визнаються юридично значущими, потрібно враховувати й процесуальний статус особи. Так, вона повинна бути в обов'язковому порядку визнана підозрюваною або обвинуваченою у скоєнні того чи іншого злочину. Тобто дана особа розуміє свій обов'язок з'явитися перед слідством або судом, але вона ухиляється від такого обов'язку.
Таким чином, призупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі не може свідчити про ухилення особи від слідства.