Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
23.11.2020
Практика ВС
У справі № 14/325«б» вирішувалось питання щодо дійсності результатів торгів, проведених в межах процедури банкрутства. Також викликав спори суб’єктний склад, що має право подати заяву про застосування позовної давності.
Оскільки думки перших двох інстанцій розійшлися, справу було направлено на розгляд до касаційного суду. У своїй Постанові від 05.03.2020 року ВС зазначив, що перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли особа довідалась чи мала змогу довідатись про факт порушення її прав. Це правило поширюється як на позивача, так і на особу, що подає від його імені заяву.
У спорах про банкрутство суб’єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий чи ліквідатор. Через це, установлюючи початок перебігу позовної давності, необхідно враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу.
Для юридичної особи моментом початку такого строку є день укладання правочину. Це пояснюється тим, що він сходиться з датою, коли особа дізналась чи отримала змогу дізнатись про посягання на його права.
Відповідно до цивільно-правових норм суд застосовує позовну давність виключно за заявою особи, що є стороною у спорі. Вища судова інстанція зазначила, що терміну «сторона у спорі» не тотожне поняттю «сторона у цивільному процесі».
Водночас, поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, не є рівнозначним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, бо обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини. Так, належним суб`єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання торгів та їх результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та його організатора.
Наголошується, якщо у спорі бере участь одразу декілька відповідачів, які не мають солідарного зобов`язання, кожен з них має змогу заявити суду про застосування позовної давності виключно стосовно вимог, звернутих безпосередньо до нього. Решта вправі визнати вимоги, що висуває до них позивач, або також заявити про застосування до цих вимог позовної давності.