У справі № 910/4658/20 суд першої інстанції виніс рішення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство через наявність у юрособи боргу перед контрагентом. Не погодившись з цим, товариство, щодо якого було прийнято рішення ініціювати процедуру банкрутства, звернулося з відповідною скаргою до апеляційної інстанції.
Остання рішення місцевого суду скасувала, а пізніше аналогічну думку висловив і касаційний суд. Так, ВС пояснив наступне. Між сторонами у справі існує й на момент прийняття рішення судом першої інстанції вже існував спір про право. А саме: боржник стверджує, що укладаючи договір, за яким у нього виникла заборгованість, керівник товариства перевищив свої повноваження. Через це такий правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому він містить ознаки удаваного.
Так, спори, які мають безпосередній вплив на вирішення питання щодо існування заборгованості, є перешкодою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Це забезпечує дотримання балансу між публічними та приватними інтересами, що є однією з основних функцій господарського суду.
Доводи іншої сторони з приводу того, що у суді першої інстанції боржник не заперечував проти наявності у нього боргу, суд не прийняв. Адже під час апеляції він аргументував свою позицію. Таким чином, рішення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство визнано передчасним, а рішення апеляції залишено без змін.