У справі № 918/127/20 суди перших двох інстанцій зійшлися на думці щодо доцільності відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно боржника. Кредитори вимагали скасувати таке рішення, посилаючись на те, що його заява не містила повного списку кредиторів. Причиною цього було існування спору з одним з них, який у подальшому був врегульований в добровільному порядку. Окрім того, боржник подав податкові декларації з недостовірними даними.
Верховний Суд відзначив, що боржник у своїй заяві виклав усі підстави для відкриття провадження у справі відповідно до ст. 115 КУзПБ. Аргументи щодо недоліків заяви касаційна інстанція відхилила, посилаючись на наступне:
Водночас, скаржник не посилається на норми законодавства, які визначають, що зазначені недостовірності є підставами для закриття провадження.
На додаток ВС пояснив, що проведення процедури реструктуризації боржника, здійснення перевірки його декларації та складання звіту відбувається вже після винесення ухвали про відкриття провадження. Через це виявлення зазначених недоліків одним з кредиторів не є на даному етапі причиною для відмови у справі.
Суд також зауважив: ст. 123 КУзПБ передбачає, що подання недостовірних відомостей про фінансове становище боржника і його родини не є підставою для закриття провадження у справі, якщо не пізніше, ніж через 7 днів після оформлення звіту керуючого реструктуризацією їх усунуто за допомогою подання виправленої документації.
