Політика української держави спрямована на виявлення та боротьбу з корупцією у всіх її проявах. У зв'язку з цим сучасне законодавство зазнало ряд змін у даній сфері: від розширення переліку складів злочинів й підвищення заходів відповідальності за них до створення нових спеціалізованих органів.
Ст. 368 Кримінального кодексу України одним з кваліфікуючих ознак визначає вимагання неправомірної вигоди. При цьому неправомірна вигода буде мати місце при наявності наступних обов'язкових складових:
- ініціатива дати таку вигоду повинна відбуватися саме від посадової особи, яке в підсумку стане її одержувачем;
- схиляння зробити подібного роду дії повинні містити чітку безумовну вимогу разом з погрозами або ж створенням умов, при яких у особи не залишається іншого виходу, як надати дану вигоду;
- загрози або спеціально створені умови повинні бути прямо пов'язані зі службовим становищем особи, мати протизаконний характер та спрямовуватися на нанесення шкоди правам й законним інтересам громадян, які дають вигоду.
Аналізуючи практику Верховного Суду, слід зазначити, що вимога хабара виключається, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці посадової особи, яка її одержує.
Це випливає з рішення ВС від 20.11.2018 р №621/2190/16-к. У ньому найвищий судовий орган зазначає, що в такому випадку громадянин має намір обійти Закон, визначену законодавством процедуру вирішення будь-якого питання, задовольнити свої незаконні інтереси, отримати незаконні пільги та інші переваги. Подібну позицію ВСУ висловлював й раніше в своєму рішенні від 21.01.2016 у справі № 5-124 КС15.