Податок на землю 2020
Статтею 265 Податкового кодексу України передбачено перелік податків на майно, який складається з податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), транспортного податку та плати за землю.
Так, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст.269 ПК України).
Земельний податок нараховується на:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Податок нараховується, виходячи з наступного:
- нормативно-грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- площі земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Зазначаємо, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Ставки податку
Пунктом 274.1. ст.274 та п.277.1 ст.277 ПК України передбачені ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, та яких не проведено.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки:
- для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено:
- на земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Період та підстави нарахування
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення й оплати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Юридичні особи-платники податку за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня й не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника податку за землю разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Зазначаємо, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
*У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Особливості сплати орендної плати за землю
Нормами податкового законодавства передбачено таку плату як орендну плату за землю, яка також відносять до одного із окремих видів податку на землю, а саме п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки та об'єктом оподаткування є земельна ділянка, що надана в оренду.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Договір оренди земель державної й комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
-
не може бути меншою за розмір земельного податку
(для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3-х відсотків їх нормативної грошової оцінки для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області);
-
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки
(для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки).
Порядок зарахування орендної плати до бюджетів застосовується відповідно до вимог встановлених для земельного податку.
Згідно п. 289.1 ст. 289 ПКУ, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно «Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року (в редакції 2017 р.):
«1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0».
«Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 №489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку за минулі роки, тому формування запитуваного витягу суперечить нормам діючого законодавства».
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017 р. визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за №1647/29777. Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. Згідно із п.5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).
Отже коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, який впливає на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування плати за землю, встановлюється залежно від коду виду цільового призначення земель.
При цьому у Примітках Додатку І до Порядку №489 визначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0.
Тобто, єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017 р. повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням 2,0, є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.
Згідно із Додатком №9 до Порядку №489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі, стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку №489 не передбачено.
Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що згідно з п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Отже, вищенаведені правові норми у контексті спірних правовідносин свідчать, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди із дотриманням вимог Податкового кодексу України, який передбачає визначення орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою.
Нормативна грошова оцінка
У той час, як базою оподаткування земельним податком є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а в разі відсутності проведення нормативної грошової оцінки – площа таких земельних ділянок.
З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ч. 3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Підпунктом 14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.18 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20, ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» від 19.06.2003 року №962-IV, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Порядок визначення коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки врегульовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за №388/12262 (далі - Порядок № 18/15/21/11) (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, національної академії аграрних наук України від 30.12.2016 року № 592/341/428 з 17.02.2017 року).
Відповідно до п. 1.3 Порядку № 18/15/21/11, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.
Згідно з п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Зокрема, при оцінюванні одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
Таким чином. для вірного визначення розміру орендної плати, платнику податків необхідно отримати нормативну грошову оцінку, яка видається лише органами Держгеокадастру у відповідному регіоні з питанням щодо отримання ним Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться у нього в користуванні, з метою дотримання достовірності в розрахунках з нарахування плати за земельні ділянки при складанні податкових декларацій з плати за землю.
Відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання – Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин – Держгеокадастру).
За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначені у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.
Плата за землю: перерахування
Починаючи з 2019 року, платникам податку на землю почали масово надходити запити від податкового органу, щодо правильного розрахунку орендної плати за землю з огляду на появу іншої інформації щодо розміру нормативно грошової оцінки той чи іншої земельної ділянки.
З даного приводу зазначаємо, що, по-перше, під час відпрацювання даного питання необхідно вбачати яка саме наявна інформація в податковому органу та, по-друге, звертати увагу на показники коефіцієнта функціонального використання – Кф при формуванні того чи іншого Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та перевіряти за який період була взята та чи інша грошова оцінка.
На даний час наявна інформація, що за заявою міських рад (на прикладі Дніпровської міської ради) вносять зміни до Державного земельного кадастру відносно коду Класифікації видів цільового призначення земель.
Це призводить до збільшення Кф від 2,0 до 2,5 й після чого формуються витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018, 2019, 2020 роки із зазначенням дати нормативної грошової оцінки земельної ділянки (01.01.2017 р.). При цьому, грошова оцінка на вказану дату визначена із застосуванням Кф 2,5 або застосуванням сукупного коефіцієнту індексації за минулі роки.
З даного приводу наявна судова практика, відповідно до якої оскаржують дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з внесення до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки невірної інформації (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85492154, http://reyestr.court.gov.ua/Review/86988878, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88380188, http://reyestr.court.gov.ua/Review/87200927)
Окрім того повідомляємо, що за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в госпдіяльності.
Відповідне послаблення передбачає Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX, який діє із 18.03.2020 р.
Проте склалося так, що податкові декларації з плати за землю за 2020 рік вже подані платниками податків.
Однак змінами, які вносить Закон № 533, передбачено, що для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов'язання зі сплати податку за землю за відповідні місяці. Таким чином, зменшення податкових зобов'язань по платі за землю за березень-квітень 2020 року для юридичних осіб буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій.