Верховний суд: Вирішення питання про зменшення неустойки належить до дискреційних повноважень суду
детальніше
2024-04-09 17:07:00
|
Практика ВС
26.02.2019
Практика ВС
Ст. 40 КЗпП України однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачає скорочення штату. При цьому законодавством гарантується абсолютний розрахунок зі звільненим працівником, а за порушення такого зобов'язання існує відповідальність роботодавця у вигляді відшкодування колишньому працівнику середнього його заробітку, що накапав за весь час очікування, аж до моменту фактичного розрахунку.
Один з апеляційних судів при розгляді такої справи виніс рішення, згідно з яким встановив, що для звернення до судової інстанції у звільненої особи є три місяці, початок вираховування яких йде з того дня, коли співробітник дізнався або ж міг дізнатися про порушення свого законного права. В даному випадку вищезгаданий термін вже пройшов.
Верховний Суд у своєму рішенні від 05.12.2018 року по справі № 134 / тисячі сімсот вісімдесят один / 16-ц визначив, що всі суми по зарплаті, включаючи і вихідну допомогу, індексацію, компенсацію за невикористану відпустку та інші виплати, повинні бути сплачені працівнику в день його звільнення. Якщо роботодавець не виконав такі вимоги законодавства – він підлягає притягненню до юридичної відповідальності, встановленої ст. 117 КЗпП України.
Вищий судовий орган роз'яснює, що тримісячний термін встановлений для звернення до суду з трудових спорів. Однак у разі порушення норм законодавства про оплату праці, ніякі терміни не встановлюються (ст. 233 КЗпПУ). Позов подається з метою стягнути заробітну плату, тобто всі виплати, які належать особі за законом та на які він має право претендувати відповідно до умов трудового договору. Таким чином, аналізуючи трудове законодавство, практика ВС свідчить про те, що при порушенні роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника з позовною заявою до суду не обмежується будь-якими строками.