Верховний суд: Міністерство оборони підлягає залученню до участі у справі про оголошення військовослужбовця померлим як заінтересована особа
детальніше
2024-08-23 17:21:00
|
Практика ВС
19.09.2022
Юридичні новини
24 лютого поточного року розпочалось широкомасштабне вторгнення російських військ на територію України. З перших годин цього вторгнення російські терористичні війська активно застосовували ракетні та артилерійські комплекси та бомбардувальну авіацію для нанесення ударів по цивільному населенню. Непоодинокими є випадки застосування ними касетних бомб, фосфорних боєприпасів та інших видів озброєння, заборонених до використання відповідно до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, укладеної в Женеві 10 жовтня 1980 року. Більш того, практика повного ігнорування російською федерацією міжнародно визнаних правил та звичаїв ведення війни суттєво підвищує ризик застосування нею по відношенню до України зброї масового ураження, як то: хімічна, біологічна чи навіть ядерна зброя. Наразі, маємо вже тисячі загиблих та поранених українців – представників цивільного населення, у тому числі сотні дітей.
Зважаючи на такі обставини, постало питання про термінове розгортання в Україні мережі захисних споруд цивільного захисту, спроможних забезпечити, або принаймні суттєво підвищити рівень безпеки громадян (переважно з числа представників цивільного населення) від воєнних злочинів, які чи не щодня вчиняються збройними силами російських терористичних військ. З цією метою розроблено Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» (далі – Закону 2486-IX).
Вищевказаним законом було внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема до Кодексу цивільного захисту України, та доповнено частину першу статті 17 доповнити пунктом 13-1, яким визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект переліку об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Повноваження Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту були дещо розширені наступними пунктами:
- подає до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури висновки до розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектів містобудівної документації, а також з питань дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки для подальшого розгляду архітектурно-містобудівною радою;
- бере участь у професійній атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які здійснюють діяльність з питань інженерно-технічних заходів цивільного захисту, а також з питань пожежної та техногенної безпеки";
- подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, пропозиції щодо переліку об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Стаття 32 Укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту доповнено пунктами:
2. Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей";
8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів";
14. Особливості оренди захисних споруд цивільного захисту визначаються типовим договором оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється шляхом письмового повідомлення орендаря про таке розірвання не пізніш як за 24 години до розірвання договору. У такому разі орендар зобов’язаний звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) протягом 24 годин з моменту повідомлення про розірвання договору. Істотною умовою договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, є умова щодо розірвання такого договору в односторонньому порядку у разі:
1) порушення порядку використання у мирний час захисної споруди цивільного захисту (її частини) для задоволення господарських, культурних і побутових потреб;
2) невиконання орендарем вимог частини шістнадцятої цієї статті.
15. Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом";
16. У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.
Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Інженерний захист територій тепер включатиме розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях та проектування об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій, здійснюються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи за запитами фізичних і юридичних осіб безоплатно надає інформацію, спрямовану на дотримання вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки".
Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Забезпечення вимог техногенної безпеки та цивільного захисту під час проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації.
Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації.
У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" статтю 1 доповнено наступними пунктами: щодол розшифровки поняття комплексний план просторового розвитку території територіальної громади та проект повторного використання у будівництві.
Архітектурно-містобудівні ради наразі уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду містобудівної документації на засіданні ради письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, у тому числі відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають до уповноваженого органу містобудування та архітектури свої висновки.
Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи охорони культурної спадщини, органи Національної поліції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи, спеціальні установи страхового фонду документації, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, енергоаудитори будівель, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергоефективності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного ринкового нагляду, центри надання адміністративних послуг, публічні реєстратори, нотаріуси, органи з сертифікації персоналу, акредитовані відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробники проектної документації на будівництво, генеральні підрядники, підрядники, інженери-консультанти, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей, за порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності";
Листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальних органів, спеціальних установ страхового фонду документації, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, військових адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, енергоаудиторів будівель, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, публічних реєстраторів, нотаріусів, органів з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробників проектної документації на будівництво, генеральних підрядників, підрядників, інженерів-консультантів, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан та результати їх розгляду";
Користувачами електронного кабінету є замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи охорони культурної спадщини, органи Національної поліції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи, спеціальні установи страхового фонду документації, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, енергоаудитори будівель, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергоефективності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного ринкового нагляду, центри надання адміністративних послуг, публічні реєстратори, нотаріуси, органи з сертифікації персоналу, акредитовані відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробники проектної документації на будівництво, генеральні підрядники, підрядники, інженери-консультанти, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації";
Проектна документація на будівництво обов’язково має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, у складі якого може передбачатися будівництво захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення, а також проектні рішення щодо врахування вимог пожежної та техногенної безпеки, для:
1) об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;
2) інших об’єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Проектні рішення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Проект повторного використання у будівництві підлягає експертній оцінці. Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена з використанням проектів повторного використання у будівництві, підлягає експертизі. Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві здійснюється особами, визначеними частиною другою цієї статті. За результатами експертної оцінки проекту повторного використання у будівництві складається експертна оцінка з позитивним або негативним висновком. Така експертна оцінка складається у довільній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності. Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві з позитивним висновком є підставою для затвердження замовником проекту повторного використання у будівництві";
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, зокрема, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання у повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальних органів здійснюється через електронний кабінет електронної системи. Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, направляється до органу державного архітектурно-будівельного контролю з використанням електронної системи.
Зі вступу змін в законну силу Органи державного архітектурно-будівельного контролю відмовлятимуть у видачі сертифіката з таких підстав, зокрема, невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо: дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки; доступності об’єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Розділ V "Прикінцеві положення" доповнити пунктами 6-5 і 9-7 такого змісту:
6-5. Встановити, що положення частини десятої статті 31 цього Закону застосовуються до об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій";
9-7. Установити, що демонтаж об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про демонтаж таких об’єктів приймається власником (органом управління майном) відповідного об’єкта за результатами обстеження".
У розділі XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено:
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у прийнятому в експлуатацію закінченому будівництвом багатоквартирному будинку (черзі, пусковому комплексі), щодо якого наявні чинні технічні умови, але не завершена процедура приєднання до електричних мереж, на обслуговування закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі на комунально-побутові потреби мешканців та на цілі, визначені абзацом одинадцятим пункту 13 цього розділу, оплачується замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом за ціною, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії колективним побутовим споживачам. Обов’язковими умовами для застосування такої ціни є забезпечення замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом:
- обліку електроенергії (окремими площадками вимірювання на технічні цілі будинку та на побутові потреби власників житлових приміщень);
- оформлення паспорта точки розподілу, укладення (у разі відсутності) договорів про тимчасове надання послуг з розподілу/постачання електричної енергії між замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом та оператором систем розподілу/ постачальником універсальних послуг.
У разі виконання цих умов замовник, управитель, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний кооператив вважається колективним побутовим споживачем.
Протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану в Україні замовник будівництва об’єкта зобов’язаний передати підключений (приєднаний) до інженерних мереж багатоквартирний житловий будинок власнику, об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку або управителю.
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у тимчасових спорудах для життєзабезпечення населення, розміщених відповідно до пункту 9-2 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, замовник послуги з нестандартного приєднання має право бути замовником робіт з проектування електричних мереж лінійної частини приєднання, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому закупівля товарів, робіт і послуг з проектування, будівництва, реконструкції мереж лінійної частини приєднання під час надання послуг з приєднання здійснюється без дотримання вимог частини дев’ятої статті 21 цього Закону".
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» набирає чинності через два місяці з дня його опублікування тобто 24.10.2022 року.