Оскарження рішення суду

Коли може бути виконано оскарження судового рішення

Навіть в тому випадку, якщо ваші інтереси в суді представляли професійні юристи, рішення може бути винесено не на Вашу користь. Але важливо розуміти, що вердикт суду не буде остаточним і не вступить в дію, якщо Ви вирішите його оскаржити.

Оскарження судового рішення може бути виконано:

• позивачем, якщо в задоволенні його вимог було відмовлено;
• відповідачем, якщо суд прийняв сторону позивача (повністю або частково);
• третіми особами, якщо судове рішення в тій або іншій формі зачіпає їхні інтереси.

Акцентуємо Вашу увагу на тому, що оскарження судового рішення можливе тільки у встановлені законом терміни і в затвердженому порядку. І, щоб підвищити ймовірність успішного розгляду апеляції, бажано до оскарження залучати кваліфікованих юристів.

При зверненні з метою оскарження судового рішення фахівці ЮА «Абсолют»:

• вивчають документи, надані суду раніше, і саме судове рішення;
• розробляють стратегію оскарження;
• складають позовну заяву для оскарження;
• супроводжують процес оскарження аж до винесення рішення та набрання ним законної сили.

Професійна підготовка апеляції підвищує ймовірність перегляду судового вердикту і його зміни в Вашу користь.

Коли є актуальним оскарження рішення суду?

Ухвалення судового рішення є найбільш очікуваним етапом судового розгляду, як для позивачка, так і для відповідача. Це обумовлено тим, що судовий процес вимагає чималих матеріальних витрат, а також завжди супроводжується фізичним та моральним зносом. Для багатьох людей вердикт судді стає доленосним. У деяких випадках він безпосередньо впливає на майбутнє людини і його близьких. Саме тому рішення суду має бути не упередженим, а справедливим і обґрунтованим.

Однак навіть якщо суддя виніс вердикт не на вашу користь, впадати у відчай не варто. На сьогоднішній день постанова суду не є останнім етапом судового процесу, так як його можна опротестувати. Оскарження рішення суду – не рідкість в сучасній судовій практиці.

В апеляційному порядку можна оскаржити будь-яке рішення, яке ще не встигло набути законної сили. Більш того, в деяких випадках оскаржити можна навіть рішення, яке виніс Верховний Суд.

Варто відзначити, що оскаржити рішення суду без адвоката, який виконує функції захисника, неможливо за Законом. Саме ця фігура займається складанням апеляційної скарги, яка призначена для опротестування рішення суду.

Підставами для подачі апеляції можуть стати:

• порушення суддею правових норм;
• необгрунтованість рішення суду.

У таких ситуаціях адвокат зобов'язаний зробити все можливе, щоб не допустити вступу незаконного рішення суду в силу, а також захистити та відстояти права свого клієнта.

Адвокати нашого юридичного агентства протягом багатьох років працюють з клієнтами, які зіткнулися з цією проблемою. Вирішивши замовити оскарження рішення суду у нас, ви гарантовано зможете домогтися бажаного результату.

Оскарження рішення суду: особливості процесу

Для того, щоб правильно скласти і подати апеляцію на рішення суду, адвокат повинен визначити підстави для оскарження. З цією метою проводиться ретельне вивчення матеріалів справи і обставин, які стали причиною винесення необгрунтованого рішення. Оскарження рішення суду є тривалим процесом, перший етап якого – подача скарги до апеляційного суду. Як правило, позовна заява про скасування постанови включає в себе:

• найменування судової установи і відомості про особу, яка подає скаргу;
• дані відповідача та інших сторін процесу;
• список причин, за якими рішення суду підлягає скасуванню;
• перелік додається документації.

Скарга в апеляційний суд має бути подана протягом 10 днів з моменту винесення вердикту. Як правило, термін оскарження рішення суду може обчислюватися тижнями, а то й місяцями. Отримати більш детальну консультацію з даного питання можна по телефону, який вказаний на нашому сайті або у чаті.

Реалії українського судочинства такі, що прийняте судом першої інстанції рішення є лише першим етапом на шляху до вирішення суперечки. Досить часто сторони звертаються до суду апеляційної, а потім – касаційної інстанції. Причини для оскарження рішень суду в апеляційному та касаційному порядку різні: допущення помилок при прийнятті рішення, затягування судового процесу, низька довіра до судової системи і т.д. У будь-якому випадку можливість опротестувати судове рішення гарантоване Конституцією України і надає можливість відновити порушені права і інтереси людини, які охороняються законом.

Оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядку

У цілому, оскарження рішень суду в апеляційному та касаційному порядку не відрізняється в залежності від виду судочинства, хоча кожна з процедур має свої особливості. Незалежно від виду судочинства, при подачі апеляційної чи касаційної скарги необхідно дотримуватися наступних правил: скарга повинна бути подана уповноваженою на це особою.

В першу чергу виникає питання: хто має право на оскарження рішення? ЦПК України досить розмито підходить до вирішення цього питання. Цілком зрозуміло, що таким правом наділені учасники справи. Однак, крім них оскаржити рішення суду можуть також особи, які не брали участі у справі, але тільки в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Аналогічно врегульовано дане питання в ГПК України, Кодексу адміністративного судочинства України. У кримінальному судочинстві встановлено чітко визначений перелік осіб, які можуть оскаржити рішення (ст.393,425 КПК України).

Куди подавати скаргу?

Оскарження рішень суду в апеляційному та касаційному порядку Новелою змін до ЦПК України 2017 року є те, що апеляційну скаргу необхідно подавати безпосередньо в апеляційний суд. Однак, до часу початку роботи ЄСІТС скарги подаються через суди першої інстанції.

Також трохи спрощений порядок подачі скарги в адміністративному судочинстві. Тепер не потрібно відправляти скаргу в суд першої інстанції, а її копію одночасно направляти в апеляційний суд, достатньо подати лише в апеляційній інстанції.

Однак, що стосується кримінальних справ, на судові рішення (вироки), прийняті судом першої інстанції скарги подаються через суд, який прийняв рішення, а касаційні скарги - безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Термін оскарження рішення суду

Терміни, відведені на опротестування рішень, дещо відрізняються в залежності від виду судочинства. Так, для цивільного такий термін оскарження встановлений 30 днів з моменту оголошення рішення або його вручення. Протягом цього ж терміну апелянт може змінити або доповнити свої вимоги до скарги. У господарському судочинстві встановлений більш короткий термін на подачу скарги (як апеляційної, так і касаційної), а саме 20 днів.

Змінами в КАС України від грудня 2017 року збільшено терміни для оскарження судових рішень. Тепер, як і в цивільному судочинстві, термін для подачі скарги становить 30 днів (крім справ, передбачених главою 11 Кодексу адміністративного судочинства України). Для кримінальних справ апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з дня їх проголошення, касаційна – протягом 3 місяців.

Необхідні додатки до скарги

Крім власне самої скарги і правильного обґрунтування своїх вимог, важливе значення має і її належне оформлення. Слід пам'ятати, що до апеляційної скарги потрібно докласти його копію і додатків до неї навіть у разі, якщо Ви були звільнені від надання копій позовної заяви при розгляді в суді першої інстанції.

На противагу цивільному судочинству, де до скарги необхідно додати копії для інших учасників, в господарському судочинстві апелянт повинен самостійно направити їм копії скарги і представити в суд докази відправки. При цьому ГПК України відсторонив дискусії щодо того, що саме може виступати підтвердженням відправки і прямо передбачив, що документи повинні бути надіслані листом з описом вкладення.

У разі, якщо скарга подається представником, до неї необхідно долучити документи, що підтверджують його повноваження. Крім цього, до скарги долучаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Якщо у Вас є докази, які можуть підтвердити дату отримання рішення суду, їх також необхідно долучити до скарги.

Вимоги на етапі подачі оскарження

Вже на етапі подачі скарги повинна бути чітка стратегія та сформована доказова база, для аргументації своєї правової позиції в суді. Під час розгляду справи у Вас вже не буде можливості змінити або доповнити свої вимоги. З огляду на обмежений час, відведений на підготовку і подачу скарги, щодо обґрунтування своєї позиції та незаконності рішення суду, є ключовим для подальшого перегляду справи.

Позитивним для сторін є встановлення терміну протягом якого має бути розглянуто справу. Так, термін для розгляду апеляційної скарги становить 60 днів з дня винесення ухвали про відкриття провадження. При цьому розгляд відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак, незважаючи на законодавчо визначений термін розгляду справи, на практиці суди часто його затягують. Найчастіше це відбувається саме з судом касаційної інстанції. В першу чергу це пов'язано з великою кількістю справ. Тому, при подачі касаційної скарги потрібно коротко й чітко сформувати свої вимоги.

Оскарження рішень суду має багато нюансів та підводних каменів. З 1 січня 2018 року винятково на адвокати можуть представляти інтереси осіб в апеляційних судах (так само як і в касаційній інстанції). Адвокати "Absolute" нададуть кваліфіковану юридичну допомогу з метою захисту Ваших інтересів в суді.

Коли рішення суду набирає законної сили?

Розглянемо питання про процесуальні строки апеляційного оскарження рішень господарських судів, які в судовій практиці вирішуються неоднозначно.

Відповідно до Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих йому Конституцією або законом (ст. 8).

Основними засадами судочинства є: п. 8 ст. 129 Конституції України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Апеляція на рішення суду

Згідно ст. 14 Закону "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановленим процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Згідно з вимогами ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 84 ГПКУ рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Тобто відповідно до диспозиціями зазначених норм термін на апеляційне оскарження повинен обчислюватися з дня підписання повного рішення (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини) господарського суду, яке, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, повинно бути складено в термін не більше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення (ст. 85 ГПКУ).

Однак у судовій практиці є чимало випадків, коли повне рішення господарського суду складається поза вказаним п'ятиденним терміном. Через це сторона, зацікавлена в оскарженні відповідного рішення господарського суду в апеляції, може отримати повне рішення в кращому випадку в кінці десятиденного терміну на оскарження, в гіршому – поза десятиденним терміном, що з формальної точки зору, позбавляє таку особу можливості оскаржити відповідне рішення до суду.

Законодавець нібито вирішує це питання шляхом надання зацікавленій особі права подавати до апеляційної скарги заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги (ч. 2 ст. 93 ГПКУ). Але це право є дуже хитким, оскільки відповідно до положень тієї ж статті апеляційний господарський суд виносить ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Тобто, якщо особа і отримає повне рішення господарського суду за межами встановленого процесуальним законом строку (десять днів з моменту оголошення і п'ять днів на складання повного тексту за законом), то все одно її право на апеляційне оскарження (яке гарантоване Конституцією України і базовим Законом "Про судоустрій і статус суддів") формально буде залежати від волі суду. А якщо особа в цьому випадку звернеться з апеляційною скаргою без відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то ймовірність повернення апеляції судом другої інстанції значно зросте.

Але є і хороша новина. З огляду на зазначені прогалини в судовій практиці, Вищий господарський суд України у Постанові "Про судове рішення" від 23.03.2012 р № 6 передбачив, зокрема, в п. 11, що з огляду на приписи ст. 85 ГПКУ щодо терміну складання повного рішення та моменту вступу в силу і положення ст. 93 ГПКУ щодо термінів подачі апеляційної скарги важливе значення має не тільки дата оголошення рішення, але й дата складання (підписання) повного рішення (оформленого відповідно до ст. 84 ГПКУ). Отже, якщо в судовому засіданні оголошувалися лише вступна та резолютивна частини рішення, то в повному рішенні неодмінно повинно вказуватися дата його складання (підписання).

Відповідна позначка повинна міститися в тексті рішення до підпису судді (підписів суддів) і мати такий вигляд: "Повне рішення складено (дата)". При цьому згідно з ч. 3 ст. 50 ГПКУ саме з дня, наступного після зазначеної дати, обчислюється термін надсилання рішення, передбачений ст. 87 ГПКУ, а також ч. 4 ст. 105 і ч. 4 ст. 111 названого Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень цим Законом.

Тобто, приписи Пленуму ВГСУ для господарських судів є орієнтиром і не мають сили закону, і, як свідчить судова практика, не всі судді чітко дотримуються постанов пленумів ВГСУ.

Залишається відкритим й питання про порядок отримання повного тексту рішення господарського суду, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. З одного боку, законодавець в ч. 2 ст. 85 ГПКУ передбачив, що в разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення господарського суду повідомляє, коли буде складено повне рішення.

З іншого боку, в судовій практиці зустрічаються ситуації, коли суд не тільки не повідомляє учасникам судового розгляду, коли буде складено повне рішення, але й не дотримується п'ятиденного терміну на складання повного рішення, чим суттєво скорочує час на належну підготовку апеляційних скарг зацікавлених осіб та порушує гарантоване Конституцією та Законом право на забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Гарантії на апеляційне оскарження рішення суду

Більш вдало законодавець передбачив гарантії на апеляційне оскарження в Кодексі адміністративного судочинства України, відповідно до якого апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Аналогічна норма передбачена і Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 294 ЦПКУ).

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в разі оголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення законодавець в адміністративному та цивільному процесі пов'язує з моментом отримання зацікавленою особою повного тексту судового рішення. Така конструкція приписів процесуального закону є більш вдалою у відношенні до гарантій апеляційного оскарження.

Отже, з огляду на проблеми правозастосовної діяльності щодо апеляційного оскарження рішень господарських судів, в разі оголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення господарського суду радимо:

• ставити питання суду, коли буде складено повний текст рішення, та фіксувати їх технічними засобами, а також звертати увагу секретарів судового засідання на відображення таких питань і відповідей суду в протоколі судового засідання;
• якщо в призначений час повного рішення ще не складено, обов'язково подавати через канцелярію суду клопотання про повідомлення Вас, коли буде складено повне рішення, із зазначенням своїх контактних даних;
• якщо все ж отримаєте повне рішення поза терміном, встановленим процесуальним законом на апеляційне оскарження, обов'язково подавайте до апеляції відповідну заяву про поновлення строку апеляційного оскарження та визнання причини пропуску поважною. В цьому випадку радимо додавати і копію поштового конверта, в разі отримання поштою повного рішення господарського суду, або копії відповідних клопотань до суду з проханням повідомити вас, коли буде складено повне рішення.