Умови розголошення конфіденційної інформації про здоров'я: позиція ВС
детальніше
2022-08-04 09:00:00
|
Практика ВС
29.07.2022
Юридичні новини
Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах було вчинено 2 липня 2019 року за результатами 22-ї Дипломатичної сесії Гаазької конференції з міжнародного приватного права.
Завданням Конвенції є створення універсального механізму уніфікованих правил для визнання та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах.
На сьогодні Конвенцію підписали Ізраїль, Україна та Уругвай.
Згідно з частиною другою статті 24 Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню державами, які її підписали.
Відповідно до пунктів «б» та «є» частини другої статті 9 Закону України «Про міжнародні договори України» (далі – Закон) зазначена Конвенція підлягає ратифікації.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід’ємною частиною якого є текст міжнародного договору.
01.07.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ратифікацію Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах» (далі – проект Закону), який складається з назви та постановляючої частини, яка передбачає ратифікацію Україною Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах. Невід’ємною частиною проекту Закону є Конвенція.
Конвенція застосовується до визнання та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах. При цьому вона не поширюється на податкові, митні чи адміністративні справи. Конвенція застосовується до визнання та виконання в одній Договірній Державі судового рішення, винесеного судом іншої Договірної Держави.
Порядок застосування Конвенції, перегляду її дії та її застосування до Договірної Держави, в якій у різних територіальних одиницях застосовуються дві або більше правові системи щодо будь-якого питання, якого вона стосується, визначається в статтях 20–22.
У розділі ІV (статті 24–32) викладені прикінцеві положення, які регламентують порядок підписання, ратифікації, прийняття, затвердження чи приєднання до Конвенції, висловлення заяв, набрання чинності, встановлення відносин відповідно до Конвенції, денонсації та повідомлень від депозитарію.
Стаття 29 Конвенції передбачає механізм встановлення відносин відповідно до Конвенції, зокрема, визначає, що Конвенція є чинною у відносинах між двома Договірними Державами лише у випадку, якщо жодна з них не повідомила про інше депозитарію у порядку, передбаченому Конвенцією. У разі відсутності такого повідомлення Конвенція є чинною між двома Договірними Державами з першого дня місяця, який починається після спливу періоду, протягом якого могли бути зроблені такі повідомлення.
Прийняття Закону не потребувало додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки заінтересовані особи будуть звертатися з клопотанням про визнання і виконання іноземного рішення безпосередньо до судів України.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні здійснюється судами. Видатки на здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя здійснюються у межах обсягу бюджетних коштів, передбачених Державній судовій адміністрації України за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».
Ратифікація Конвенції та подальше набрання нею чинності дозволить Україні скористатися створеним нею універсальним механізмом уніфікованих правил для визнання та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах, що полегшить доступ до правосуддя суб’єктів відповідних правовідносин, створить для них визначеність, передбачуваність, зменшить витрати та ризики у комерційних правовідносинах.
Читайте повний текст конвенції за посиланням.