Верховний суд: Міністерство оборони підлягає залученню до участі у справі про оголошення військовослужбовця померлим як заінтересована особа
детальніше
2024-08-23 17:21:00
|
Практика ВС
11.01.2023
Юридичні новини
Питання утвердження української національної та громадянської ідентичності, національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти лише фрагментарно окреслені законодавством України. Як наслідок, здійснення державної політики в зазначеній сфері потребує комплексного врегулювання на законодавчому рівні, а саме визначення її мети, завдань, принципів та напрямів, особливостей формування та реалізації, гарантій участі громадян України, закордонних українців, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства у її реалізації, визначення та розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.
Так, відповідно до Конституції України держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури (стаття 11). Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави (стаття 12).
Стаття 1 міжнародних пактів про економічні, соціальні і культурні права 1966 року та про громадянські і політичні права 1966 року, а також пункт 2 Віденської декларації і Програми дій ООН 1993 року закріплюють право всіх народів на самовизначення. На підставі цього права народи вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.
У Законі України "Про національну безпеку України" серед фундаментальних національних інтересів України визначаються, зокрема, державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конститу¬ційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України, сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення (частина третя статті 3).
Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" закріплено, що українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України (частина восьма статті 1). До завдань закону віднесено також забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалеж¬ності, державності і національної безпеки, забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації (стаття 3).
Згідно із Законом України "Про закордонних українців" Українська держава сприяє розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, зміцненню зв’язків з батьківщиною та поверненню їх в Україну. Однією з основних засад співпраці із закордонними українцями визначено розв’язання проблем становлення та консолідації української нації (стаття 1 ).
У Законі України "Про освіту" серед засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності закріплено виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико- культурного надбання і традицій, формування громадянської культури та культури демократії, демократизм тощо. Закон покладає на педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, а також батьків здобувачів освіти завдання настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства (стаття 3).
Закон України "Про вищу освіту" визначає як одне з основних завдань закладу вищої освіти формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах (пункт 4 частини першої статті 26). Крім того, на педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників покладається обов'язок прищеплювати особам, які навчаються у закладах вищої освіти, любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України (пункт 3 частини першої статті 58).
Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019, в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей. Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти.
Згідно з Указом Президента України "Про Концепцію державної мовної політики" від 15 лютого 2010 року № 161/2010 українська мова як засіб спілкування та інтелектуального виявлення особистості відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам'яті. Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації, єдності України.
З огляду на викладене, за роки незалежності України питання утвердження української національної та громадянської ідентичності лише розрізнено та фрагментарно висвітлювалося у законодавстві, що врегульовує відносини у різних сферах суспільного життя. Однак потреба комплексного та системного врегулювання зазначених питань значно актуалізувалася після 2013 року, коли кілька регіонів України зазнали військової агресії та були окуповані Російською Федерацією, а неефективність чинного законодавчого врегулювання цих питань стала очевидною.
Таким чином, актуальну потребу належного врегулювання відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності неможливо забезпечити без ухвалення спеціального закону.
01.01.2023 року набув чинності Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Закон визначає основні засади й особливості формування та реалізації державної політики утвердження громадянської ідентичності, гарантії участі громадян України, закордонних українців, громадських об’єднань та інших громадянських інститутів в її реалізації.
Серед основних положень законопроекту, зокрема:
• визначено поняття "українська національна ідентичність", "громадянська ідентичність", "військово-патріотичне виховання", "громадянсько-патріотичне виховання", "громадянська освіта", "громадянські компетентності" та ряд інших;
• закріплено визначення державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, окреслено її стандарти, мету, завдання, пріоритети, принципи;
• визначено складові державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, а саме національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянська освіта;
• окреслено повноваження суб’єктів відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, зокрема органів державної влади, органів місцевого самоврядування, сил безпеки і оборони України, закладів освіти, культури, спорту, фахівців та волонтерів, інститутів громадянського суспільства;
• визначено статус центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, яким є Національна комісія з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, засади його формування та діяльності, повноваження тощо;
• закріплено активну роль громадян України, громадських об’єднань, благодійних та інших організацій, професійних і творчих спілок, органів самоорганізації населення та засобів масової інформації в реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• врегульовано фінансове та науково-методичне забезпечення реалізації державної політики в зазначеній сфері.
Даний Закон визначає законодавчі засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, здійснення національно-патріотичного виховання та громадянської освіти, має закласти основу для консолідованих та скоординованих дій усіх суб’єктів цього процесу - від окремого громадянина до Президента України, створити умови для участі у ньому сил безпеки і оборони України, закордонних українців, міжнародних організацій.